14.09.2018

Лідія Йолтуховська-Скоропис: «Я люблю знімати прапори та українську символіку»

З 13 серпня по 7 вересня у Львівському палаці мистецтв проходить 208-ма персональна виставка мисткині, поетеси та фотохудожниці Лідії Йолтуховської-Скоропис. На другому поверсі представлено майже сотню світлин. За словами фотомисткині, їй приємно, що виставка проходить саме в цей період:

⁃ Мені приємно, що моя виставка проходить на свято - 24 серпня - День незалежності, адже одна з секцій фотографій - це патріотизм. Я люблю знімати прапори, українську символіку, квіти, калину, мальви, соняшник на фоні синього неба. До речі, у мене є понад 20 різних фотографій із соняшником на фоні синього неба – така українська кольористика. А тут представлено 98 фотографій, які умовно поділено на 8 секцій – патріотична, поєднання характерів, птахи, вокзал, конфігурація дерев, поєднання цікавих місць міста і людей, рослини, небо.

⁃ Я бачу тут кілька фото одного пам’ятника Кобзарю біля Шевченківського гаю...

Він – геніальний. Ви подивіться, він з різних ракурсів має інший характер: тут він обурений, а з іншого ракурсу – радісний, а тут ще інакший. Важливо – помічати це. У мене тут і Франка багато. Я об'їздила всюди, де могла бути – у Дрогобичі, Нагуєвичах. Там я сфотографувала прекрасного пана з у вишиваному одязі, він приїхав з-за океану сюди.

⁃ У вас тут є окрема тема – дерев у квітах та снігу.

Ви зверніть увагу на їхню конфігурацію: ці дерева – немов церкви. А дерева у снігу – немов у суцвітті. Я – колористка. Не сприймаю темних кольорів. Інколи мені кажуть, щоб я додала драми у фото, а я відповідаю – нащо драми й так вистачає всюди. Я радо фотографую цікаві пари: хлопці у татуюваннях з дівчатами, дівчата-подруги, хлопці-друзі - загалом людей у різних ситуаціях та у різних взаєминах.

⁃ Знаю, що на цю виставку ви отримали чимало відгуків. Які фотографії сподобалися відвідувачам?

Відгуків справді було багато. Багато хто писав про яскравість та оптимізм виставки. Художники цінували - за передачу простору, колеги – за те, що помічаю. Люди звертають увагу на - «Неземний пейзаж» та «Запізніле побачення» (дві «зимові» фотографії на одній дивовижний пейзаж, а на іншій – дві давні машини десь 1960-х під снігом під деревом).

⁃ Де ви знімали це все?

Це - Львів (зокрема Шевченківський гай, Стрийський парк, Личаківський цвинтар), Нагуєвичі, Дрогобич та столиця – Київ. Знаєте, щоб сфотографувати птахів я «озброююсь» біноклем, фотоапаратом та диктофоном; а у місто - достатньо йти до людей відкрито; а з природою – помічати.

 

Разработано Symphony Solutions